Книжкова палата України – державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності.
Палата здійснює: державну бібліографічну реєстрацію та централізоване каталогізування всіх без винятку видів видань, випущених в Україні … складання аналітичних оглядів з питань дотримання суб’єктами видавничої справи положень національних стандартів щодо оформлення вихідних відомостей у виданнях … наукові дослідження в галузі бібліографії, книгознавства, …
Серед інших завдань, виконуваних Палатою – участь у процесах стандартизації видавничої та бібліотечної справи, створення й розповсюдження бібліографічних покажчиків.
Бібліотека опирається на рекомендації та ДСТУ, видані саме Книжковою палатою України.
Щодо стандартів:
ДСТУ 8302:2015 – Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання.
!!! ключове слово «бібліографічне посилання»
Цей стандарт установлює основні види бібліографічних посилань, загальні положення щодо їхнього складу й структури, а також правила складання та розміщування в документах (виданнях, депонованих документах тощо).
1.2 Стандарт поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації
Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідними й достатніми для його загальної характеристики, ідентифікування та пошуку.
За місцем розташування в документі розрізняють такі бібліографічні посилання
— внутрішньотекстове;
— підрядкове;
— позатекстове.
У видавничій практиці часто плутають поняття «прикнижковий, пристатейний бібліографічний спискок» та «список позатекстових бібліографічних посилань»
Відмінність цих списків визначається додатковим призначенням книжкового/пристатейного списку як самостійного бібліографічного посібника, а
- список затекстових посилань містить тільки описи тих видань, що цитуються у тексті.
У самому ДСТУ 8302:2015 є пункт:
5.4.2 Сукупність позатекстових бібліографічних посилань, оформлених як перелік бібліографічних записів, не можна вважати бібліографічним списком (списком використаної літератури) чи покажчиком, що мають самостійне значення як бібліографічні посібники.
Якщо взяти ваш покажчик, то він оформлений саме як список позатекстових бібліографічних посилань (за ДСТУ 8302:2015), а не покажчик: оскільки покажчик – це не список, а посібник!
Бібліографічний (біо-) покажчик – це бібліографічний посібник, що вміщує значну кількість бібліографічних записів зі складною структурую та довідковим апаратом. Поняття «значна кількість» тісно пов’язане з поняттям «складна структура», тобто наявність розділів і підрозділів, передмови та допоміжних покажчиків, що є частиною довідкового апарату.
ДСТУ 7.1:2006 – чинний!!
У сфері інформаційної діяльності уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства.
Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", який набув чинності 1 липня 2007 року.
Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.
Стандарт максимально точно відповідає базовому принципу Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD) — подавати інформацію в бібліографічному описі в тому вигляді, в якому вона представлена в об’єкті опису. Об’єктами опису є всі види опублікованих та неопублікованих документів на будь-яких носіях.
Бібліографічний список — частина довідкового апарату наукової роботи; пов'язаний з певними фрагментами тексту. Автор використовує його для підтвердження відомостей, а читачі — для довідок та бібліографічного пошуку.
Зразки покажчиків: